- розлюченість
- —————————————————————————————розлю́ченістьіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
розлюченість
Смотреть что такое "розлюченість" в других словарях:
розлюченість — ності, ж. Стан за знач. розлючений 2) … Український тлумачний словник
злість — 1) (почуття сильної недоброзичливости, ворожнечі до кого н.), злоба, озлобленість, жовч, лють, розлюченість, лютощі мн., шал, шаленство Пор. лють 1), неприязнь 2) див. гнів … Словник синонімів української мови
злість — зло/сті, ж. 1) Почуття недоброзичливості; злоба (у 1 знач.). 2) Почуття роздратування, гніву, досади; розлюченість … Український тлумачний словник
лють — 1) (почуття сильного обурення, роздратування, гніву), лютість, розлюченість, розлютованість, лютощі мн., скаженість, іритація Пор. гнів, злість 1), несамовитість 2) див. злість 1) … Словник синонімів української мови
лютий — I а, е. 1) Хижий, кровожерний, злий (про звіра, тварину). || Який виражає хижість. || Безжалісно жорстокий, нещадний (про людину). || Який виражає або в якому виявляється жорстокість, нещадність. || Доведений до розлюченості, гніву; дуже сердитий … Український тлумачний словник
зло — 1) (що н. погане, недобре, шкідливе), лихо, нещастя, горе 2) (почуття гніву, роздратування), розлюченість, злість, злоба, лють, лютість, лютощі … Словник синонімів української мови
осатанілий — а, е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до осатаніти. 2) у знач. прикм. Украй роздратований, розлючений. || Який виражає крайню роздратованість, розлюченість. || перен. Дикий, розгнузданий, нестримний … Український тлумачний словник
зло — I зла, с. 1) Що небудь погане, недобре; прот. добро. 2) рідко мн. зла, зол. Нещастя, лихо, горе. 3) Почуття роздратування, гніву, досади; розлюченість. •• Як (на/че і т. ін.) на зло наче навмисно. II присл. Злісно, жорстоко. || Недоброзичливо,… … Український тлумачний словник
злоба — и, ж. 1) Почуття недоброзичливості, ворожнечі до кого небудь. 2) Почуття роздратування, гніву, досади; розлюченість. •• На зло/бу дня на злободенну тему … Український тлумачний словник
лютитися — лючу/ся, лю/ти/шся, недок. 1) Бути розлюченим, гнівним; дуже сердитися. || Певним станом і діями виявляти свою розлюченість, гнів. || на кого – що. Сердитися. 2) перен. Бути надзвичайно сильним (про мороз, негоду тощо) … Український тлумачний словник
